Грант $50 тис. та робота в Долині. Як розробник може врятувати планету і скільки можна заробити на цьому

Олег Цаль-Цалько збудував кар’єру в EPAM: прийшов 22-річним міддлом і виріс до архітектора рішень. Зараз він не лише працює над проектами, а й викладає в освітніх програмах компанії, а ще займається найбільшою в Україні конференцією для Java-розробників – Devoxx Ukraine.

 

Через 11 років Олег задумався ще й про власну справу. Йому хотілося робити щось справді важливе, в ідеалі бути корисним не лише для себе та близьких, а й для світу довкола. У пошуках ідеї, як можна зробити планету трохи кращою, якщо все життя займався кодом, Олег дізнався про sustainability – сталий розвиток.

 

У партнерському проекті з EPAM Олег Цаль-Цалько розповів Highload, як ця концепція працює в IT, що «сталого» вже роблять світові IT-корпорації і чому українцям теж настав час приєднатися до цього тренду.

 

Як я вирішив, що буду програмістом

Мій тато – інженер, у дев’яності по роботі він багато перетинався з хлопцями з IT. Він казав: «Вони такі розумні, багато заробляють, ти теж зможеш». З того часу в шкільних творах я почав писати, що стану програмістом.

 

Програмувати я почав в інституті, коли вступив на факультет інформатики та обчислювальної техніки. Там ми з першого курсу вивчали Java, з цією мовою я пов’язав свою кар’єру. За цей час я попрацював зі Scala, Groovy, Python. А зараз як архітектор рішень я використовую Amazon Web Services Cloud.

На старших курсах університету я працював на фрілансі, робив додатки. А у 2009 році мене взяли міддл-розробником у EPAM. Тут я виріс спочатку до сеньйора, потім до тимлід, а потім і до архітектора рішень. Тепер я викладаю: випустив уже десять потоків студентів у EPAM Solution Architecture School, навчаю розробників на програмах EPAM.

 

За 12 років у EРАМ я ніколи не хотів піти. Проекти такі різні, що ніби переходиш із однієї компанії до іншої. Але рік тому мені здалося, що я досяг максимуму та замислився ще й про свою справу.

 

Так, я міг би побудувати бізнес, пов’язаний з архітектурою, але це не можна назвати моїм покликанням та метою в житті. Я почав шукати, що для мене важливо, і знайшов трохи пафосну, але просту відповідь: рятувати планету.

 

Я дуже люблю природу, не можу спокійно дивитися на сміття в лісі або на пляжі. У подорожах я бачив, як море викидає на берег пластикові пакети і як вмирають корали, але не знав, чи може тут чимось допомогти людина з ІТ.

Не просто кодувати, а робити світ краще

Я став більше читати і познайомився з концепцією sustainability, або сталого розвитку в ІТ. Її суть можна сформулювати так: не створюйте нових проблем для планети, а вирішуйте існуючі за допомогою технологій.

 

Google, Microsoft та Amazon вже цим займаються. У дата-центрах цих корпорацій сконцентровані величезні обчислювальні потужності, оскільки купа світових компаній зберігає в їх хмарах свої дані. Щоб цю потужність забезпечити, потрібно дуже багато енергії, а її зараз переважно отримують від спалювання нафти та газу. Через це в атмосферу потрапляє багато вуглекислого газу, що посилює парниковий ефект.

 

Тому корпорації намагаються отримувати електричну енергію від поновлюваних джерел: сонця, води та вітру. І оптимізують процеси так, щоб витрачати менше енергії. Гендиректор Google Сундар Пічаї вже пообіцяв, що до 2030 року корпорація повністю перейде на зелену енергію.

 

Європейська влада теж хоче, щоб компанії стали екологічними. Запроваджують податок за викиди CO2 на виробництві, спонсорують екоініціативи. Думаю, у майбутньому бізнесу, який захоче отримати інвестиції, доведеться стати стійким.

 

IT-проекти, які вже допомагають планеті:

  • WildMe – створили технологію на основі машинного навчання та штучного інтелекту, яка дозволяє відстежувати популяцію диких тварин одного виду по фото. Тепер їх не потрібно ловити, присипляти та чіпувати.
  • GoRecycle– їх застосунок показує, де в Україні стоять баки для роздільного збору сміття і де можна утилізувати батарейки.
  • We Don’t Have Time– соціальна мережа для боротьби із змінами клімату. Там обговорюють проблеми екології та просувають свої екоідеї.

З чого розпочати свій шлях у стійкому розвитку

Все, що я читав і дивився про сталий розвиток, я збирав у основу знань. А потім почав думати, як застосувати це на практиці. Є три шляхи: включитися в екоініціативи на роботі, приєднатися до існуючого проекту або втілювати свої ідеї. Я знав, що в EPAM є ековолонтери GreenTeam, і насамперед прийшов до них.

 

Один із проектів GreenTeam – додаток, де можна порахувати, скільки CO2 через тебе потрапляє в атмосферу. Я допоміг їм покращити архітектуру програми – це був мій маленький крок у «сталість».

 

Якщо у вашій компанії такого немає, а шукати проекти ви ще не готові, свій внесок у збереження природи все одно можна зробити. Для цього постарайтеся дотримуватись правил «зеленого» коду:

 

1.Пишіть ефективний код. Чим він більш важкий, тим довше стартує, виконується і споживає більше обчислювальних ресурсів. А це потребує більшої витрати енергії.

 

2.Приберіть з архітектури частини, які працюють вхолосту. Це як вимикати після себе світло та воду – додаток витрачає менше ресурсів.

 

Перевірити, наскільки ваш код «зелений», можна за допомогою інструмента, розробленого колегами Мартіна Фаулера, один з найвідоміших фахівців з архітектури ПЗ. Думаю, скоро це стане такою самою звичайною вимогою до проекту, як і перевірка тестами.

 

Після GreenTeam я вирішив створити спільноту для всіх IT-фахівців, яким цікавий сталий розвиток – Developing a Sustainable World. Тут розробники можуть ділитися ідеями, пропонувати власні проекти та поповнювати нашу загальну базу знань.

Як можна заробити, рятуючи планету

Кажуть, що у сталих чи екопроектах грошей немає і вони шукають волонтерів, які працюватимуть за їжу. Розвію цей міф:

 

  • Країни готові за це платити, адже просунута влада хоче зробити міста комфортними для життя. Агентство Tapp архітектора Тома ван Армана створило багато рішень для Амстердама: одне з них – Future Fitness Garden. Алгоритм рахує людей за допомогою міських камер та за допомогою світлодіодних ліній нагадує їм тримати соціальну дистанцію, щоб зменшити ризик зараження COVID-19.
  • Фонди підтримують стартапи грошима. Вже зараз бачу купу грантів для сталих проектів. Організація Future For Nature пропонує 50 тис. євро за ідеї щодо боротьби з вимиранням тварин. А The Nature Conservancy допомагає в ініціативах щодо збереження навколишнього середовища.
  • Фахівці зі сталого розвитку потрібні великим компаніям. Resource Energy із Сан-Франциско шукає віддаленого директора зі сталого розвитку на зарплату $85–150 тис. на рік. А Spirit Environmental готові платити консультанту $60-90 тис. на рік.

 

Я впевнений: вже через 10 років IT-фахівець із навичками у сталому розвитку буде дуже затребуваний і в Україні. Таких проектів буде більше, і платитимуть за них дуже добре.

 

 

 

Джерело: https://highload.today/