Починав з $200, зараз оборот – $1 млн. Українець побудував бізнес на обігрівачах: його історія

Олег Литвинов – засновник компанії «Білюкс» і переможець рейтингу «50 найвідважніших підприємців Харкова», який провели MC.today і програма КУБ («Країна успішного бізнесу») від «ПриватБанку».

 

Він першим в Україні запустив виробництво інфрачервоних обігрівачів нового типу, які зараз зігрівають не тільки будинки, але й заводські цехи по всій країні. А серед великих клієнтів «Білюксу» – «Нова пошта», «Алло» та «Золотий вік».

 

У партнерському матеріалі з КУБ Олег розповів MC.today, як почав з майстерні в гаражі, відмовився від великих інвестицій і зміг побудувати бізнес з контрактами в мільйони гривень.


 

Шлях математика у великий бізнес

За освітою Олег Литвинов математик, фахівець із системного аналізу. Саме аналітичні навички десять років тому допомогли йому розрахувати, чого потребує ринок, і заснувати свою компанію. Але починав Литвинов зі скромної посади в чужій фірмі. Литвинов став аналітиком у компанії «Українська промисловість». Там він спілкувався із власниками великих і маленьких виробництв і намагався вирішити їхні проблеми.

 

«На початку двохтисячних у бізнесу в Україні був загальний головний біль – зростали ціни на газ, – розповідає Олег. – Тарифи для комунальників і бюджетних організацій не підвищувалися, а ось для підприємців підростали щоразу, коли уряду не вдавалося домовитися про ціни з Росією та Туркменістаном».

 

До 2005 року ситуація вже була катастрофічною. Там, де центрального опалення не було, люди працювали в холодних цехах. Підприємцям не вистачало грошей. Тоді Литвинов дізнався про нову шведську технологію – довгохвильові інфрачервоні обігрівачі. Вони гріли не повітря у приміщенні, а предмети, тому не спалювали кисень у кімнаті. А головне – витрачали мало електрики. Олег запропонував керівництву використовувати цю технологію для клієнтів. Ідея всім сподобалася, але її потрібно було протестувати.

 

Переворот в опаленні

На власні $200 Олег замовив обігрівач зі Швеції і вирішив перевірити його в офісі. Тоді «Українська промисловість» працювала в холодному приміщенні колишнього НДІ, де люди не знімали зимовий одяг.

 

Олег Литвинов, основатель «Билюкс»Прилад підвісили під стелею і залишили на ніч. А на ранок в офісі стало тепло та комфортно. «довгохвильовий обігрівач спрацював краще, ніж два масляні, а енергії використовував у чотири рази менше. У цей день я зрозумів, що ці прилади – справжня революція в опаленні», – зазначає Литвинов.

 

Олег замовив ще десять приладів і відправився з ними на харківську виставку. «Три дні я тільки й робив, що розповідав і показував, як працює ця модель, – згадує Олег. – Люди підходили, слухали і купували: ми продали все і знайшли своїх перших оптових замовників – Харківський приладобудівний завод».

 

За обігрівачі та їх монтаж в один цех Литвинов отримав близько $7 тис. З одного замовлення він і покрив витрати на виставку, і отримав прибуток. «Завод теж виграв, – зазначає Олег, – нову систему опалення окупили за три роки. Тоді, 2005 року, газ для виробництв подорожчав у чотири рази, а ціна на електрику була стабільною».

 

Там же, на виставці, Олег зустрів свого майбутнього партнера – інженера Дмитра Васильченка. Він став головним помічником Литвинова і технічним директором компанії «Білюкс». У перші два роки продажі обігрівачів йшли добре і Олег не планував нічого міняти. Але 2008 року гривня обвалилася і працювати з імпортними товарами стало дуже складно. Тоді Олег зрозумів: пора відкривати власне виробництво.

 

Перший «Білюкс» зібрали в гаражі

Щоб зробити свій обігрівач, Олег і Дмитро по гвинтиках розібрали шведську модель. А потім у гаражі Литвинова придумали, яким повинен бути вітчизняний прилад.

 

Електричну частину теж адаптували до вітчизняних реалій. У Швеції електромережі стабільні, а в Україні – ні. Перепади напруги були убивчими для європейських приладів, тому нагрівальний елемент довелося переробити.

 

Олег і Дмитро зібрали двісті обігрівачів власної конструкції. Але з продажами їм не щастило. «Ми почали продавати “Білюкси” через роздрібні мережі, де покупці просто не помічали їх, – розповідає Олег. – Технологія та фірма були їм невідомі, тому всі проходили повз».

 

Незабаром Олег знайшов пояснення невдачі у книзі Еверетта Роджерса про впровадження інновацій. За його теорією, нову технологію спочатку пробують тільки 2% споживачів – відчайдушні шанувальники новинок. А щоб завоювати більш консервативну більшість, потрібно набагато більше часу.

 

Відмовився від $1 млн заради свободи бізнесу

У підсумку першу партію вдалося продати через дилерів, з якими Олег познайомився ще на виставці в Харкові. На її виробництво Олег витратив $15 тис. і зміг окупити всі витрати.

 

Але щоб робити більше приладів, потрібні були ще гроші – на оренду цеху і складу, закупівлю металу і зарплату робітників. На це власних заощаджень вже не вистачило.

 

Щоб залучити інвестиції, 2011 року Олег подав заявку на участь у конкурсі стартапів. Не виграв, але посів друге місце. На «Білюкс» звернув увагу серйозний інвестор, який за межами конкурсу запропонував Олегу вкласти у проєкт мільйон доларів.

 

Хто б зміг відмовився? Але Олег не хотів підпорядковуватися великому інвесторові. Він знайшов людей, згодних дати менше, але залишитися на рівних позиціях.

 

«Чотири дилери “Білюксу” запропонували мені за франшизу по $50 тис. Кожен, – розповідає Олег. – У сумі вийшло $200 тис. – рівно стільки і було потрібно для запуску масштабного виробництва». Тепер Литвинов повністю контролював бізнес, а партнери могли продавати «Білюкси» у своєму регіоні з довільної націнкою.

 

Як залучити великого клієнта

Перші продажі малому бізнесові і власникам будинків, хоч і йшли добре, але не могли дати компанії потрібне зростання. «Тоді ми зрозуміли: побутовий сегмент почекає, а нам треба зосередитися на великих або мережевих замовниках», – розповідає Литвинов.

 

Однак незабаром в історії «Білюксу» настала великий криза. У 2013 році Олег запустив виробництво обігрівачів з відкритим ТЕН (трубчастим електронагрівачем. – Прим. ред.), але постачальник підвів його і привіз деталі із прихованим дефектом. Через це вся партія незабаром перегоріла.

 

Збиток «Білюксу» вимірювався десятками тисяч доларів і був більше всього прибутку за сезон. Але Олег вирішив за свій рахунок замінити всі браковані прилади. «Усе окупилося потім, коли партнери і клієнти зрозуміли: нам можна довіряти. Багато з тих замовників досі залишаються з нами», – ділиться він.

 

Безкоштовно обладнав один магазин, а заплатили за всі інші

Але до великих мереж Литвинов і його команда прийшли самі. Так було, наприклад, з ювелірними магазинами «Золотий вік». В одному з відділень цієї мережі в центрі Харкова з опаленням не справлявся навіть потужний котел. Щозими скляні стіни магазину покривалися льодом, незважаючи на всі зусилля енергетиків. Лідер харківського офісу «Білюкс» запропонував «Золотому віку» обладнати це приміщення безкоштовно.

 

Партнери замінили «Білюксами» електричний котел, і всередині стало тепло, а стіни відтанули. При цьому його обігрівачі спалювали вдвічі менше електрики, ніж стара система. Керівництво «Золотого віку» оцінило і тепло, і економію.

 

Також за допомогою київського лідера «Білюкс» завоював і «Нову Пошту»: безкоштовно обладнав їхнє приміщення площею 300 кв. м. Прогріти його не вдавалося ні кондиціонерами, ні окремим електрокотлом. Після двох вдалих угод до Олега відразу прийшли ще кілька великих клієнтів. Середній чек у компанії доріс до позначки 1,5 млн грн. А найбільше замовлення відразу принесло «Білюксу» 8 млн грн.

 

«Саме за рахунок великих мереж ми змогли перемогти конкурентів і розширити виробництво: з 10 перших примірників – до сьогоднішніх 10 тисяч на місяць, – пояснює Литвинов. – Кілька українських компаній намагалися виробляти такі ж обігрівачі, але орієнтувалися на дрібних приватників, тому їхні обороти не росли».

 

Розрахунок виявився вірним: за 10 років Олег збільшив річний оборот у 40 разів – з 25 тисяч доларів у 2010 році до майже мільйона у 2020-му.

 

Як допомогти екології та бюджету

Зараз Олег хоче залучити новий тип клієнтів – забудовників, які закладають опалювальні системи в проєкти майбутніх будівель. «Якщо вони стануть фанатами довгохвильових опалювальних систем, то виграє не тільки компанія «Білюкс», а й уся планета», – вважає Олег.

 

Чим менше ми витрачаємо електрики, тим менше вугілля та газу спалюють ТЕЦ – а значить, в атмосферу потрапляє менше вуглекислого газу і шкідливих речовин.

 

 

 

Джерело:

https://mc.today/nachinal-s-200-sejchas-oborot-1-nbsp-mln-matematik-postroil-biznes-na-obogrevatelyah-ego-istoriya/?fbclid=IwAR0GfqnXfsQmsIm0zAUPfzt5OL7Wrs_hubZb-zBl08hsOm5YCDNoAMxb6UE

 

 

Автор: